День пам'яті Героїв Крут

29 січня 2020 року в Україні відбувається вшанування пам’яті Героїв Крут. 

Бій під Крутами став символом героїзму молодого покоління в боротьбі за незалежність України.

Історична довідка

Ювілей В.С.Симоненка

📖  Симоненко Василь Андрійович народився 

8 січня 1935 року на Полтавщині. У день народження великого митця згадуємо маловідомі факти з творчого та особистого життя поета .

1️⃣  Літературні критики часто називають Василя Симоненка - "поетом без каменю за душею". Україну Симоненко любив так само безоглядно, як і власну матір, яка для поета залишалася найріднішою людиною аж до самої смерті. Звертають увагу літературознавці й на те, що в тонкій сатирі Симоненка проявлялося його зневажливе ставлення до тих, хто не ніс у собі, як сам поет, любов до своєї землі, до України.

 2️⃣  Сім'я Симоненків була повною нетривалий час, після народження сина його батько пішов з сім'ї і у вихованні маленького Василя ніякої участі не брав. З фронту його батько повернувся в іншу сім'ю. У свідомому віці Симоненко зустрів батька всього один раз, коли сам подорослішав і одружився. Чоловік прийшов до сина, Василь з ним поспілкувався, дозволив переночувати, а на наступний ранок попросив піти, пояснивши, що минув той час, коли син і мати чекали повернення батька. А матір Симоненко забрав з села, віддавши їй кімнату у своїй крихітній квартирці на останньому поверсі, де жив з дружиною і сином Олесем.

 3️⃣   Із закінченням школи отримав золоту медаль, потім вступив на факультет журналістики Київського національного університету імені Шевченка. Для проходження переддипломної практики наприкінці 1956 року Симоненко з однокурсником приїхали до Черкас. Практика затягнулася, в газеті "Черкаська правда" з’явилися вакантні посади літературних працівників, молоді студенти залишилися працювати у виданні.

 4️⃣  У редакції Симоненко познайомився з молодою дівчиною Люсею, яка працювала кур'єром. В 22 роки поет одружився, через деякий час на світ народився його син Олесь. Саме Люсі у період закоханості, Симоненко присвячував свої палкі листи, які досі є зразками епістолярного жанру. Але не дивлячись на стрімкий розвиток почуттів, відносини в інтелектуальному мезальянсі були напружені, дружина ревнувала до його таланту. Маловідомий факт щодо особистого життя Симоненка розповідає, що поет навіть хотів піти від дружини до поетеси Ніни Черняк, однак цього, з невідомих причин, так і не сталося.

 5️⃣  Визнання прийшло до поета після його смерті. Твори Симоненка увійшли до навчальної програми, багато з них покладено на музику. Його вірші "Ти знаєш, що ти людина" і "Лебеді материнства", безумовно, збережуть актуальність і через багато століть. Частину вірша "Лебеді материнства" свого часу виконала етнічна українка - Квітка Цісик. 

 6️⃣  Сам Симоненко про свій поетичний стиль говорив: "Є в мені щось від діда Тараса і прадіда Сковороди". В епоху, коли в середовищі українських поетів набирав популярності модерн, Симоненко залишався вірним класиці віршованого стилю. У його римах відсутня символічність, він називав речі своїми іменами. Сучасники не виключають, що саме за цю прямоту він міг заплатити життям. До свого 29 дня народження поет не дожив всього 3 тижні. 

 7️⃣  Літературознавці впевнені, що якби Симоненко не помер в 1963 році, то через кілька років йому довелося б пройти по шляху Василя Стуса - заслання, ув'язнення і смерть в колонії далеко від рідної землі. У 1994 році Іван Дзюба опублікував чернетку статті, написаної Стусом про Симоненка в 1966 році, але так і не опубліковану через причіпки цензури.
 8️⃣  Парадоксально, але червоною ниткою через долю Симоненка проходить інший український пророк - Тарас Шевченко. Навчався Симоненко у ВУЗі, що носить ім'я класика, поетичний стиль сам визначав як щось подібне до творчості Тараса Григоровича. Як це не дивно, транспортне відділення міліції залізничної станції в місті Сміла, де поета били, також названо іменем Шевченка. 

 9️⃣  Не зважаючи на те, що найвідоміші вірші поета належать до громадянської лірики, велика частина його поезій є довершиним скарбом інтимної лірики. Його творчість розбирають на цитати, кладуть на музику, декламують на творчих вечорах і конкурсах. Симоненко продовжує жити на вустах своїх сучасників - це і є найбільшим визнанням митця.

Джерело: видавництво Перун