Скарбничка бібліотекаря


Інноваційні форми роботи в бібліотеці

           Поняття «інновація» міцно увійшло і утвердилося в нашому професійному житті поряд з новими інформаційними технологіями. За частотою вживання воно сьогодні не має собі рівних – всі говорять про інноваційну діяльність.
  Що означає це поняття? За Бібліотечною енциклопедія «інновація» – це «оригінальна ідея», що виходить за межі існуючих канонів, традиційних форм, методик, або «проект, який відображає новий підхід до змісту та організації бібліотечного обслуговування, технологій чи управління бібліотекою». У бібліотечній практиці інновації – це реалізовані ідеї, кінцевий результат здійснення процесу.
  Головною метою інновацій, які упроваджуються в практику роботи, є покращення обслуговування користувачів, створення комфортних умов для якісного задоволення читацьких запитів, а також забезпечення розумного балансу між необхідністю інновацій і збереженням цінних бібліотечних традицій.
  До основних видів відносять:
— продуктові та сервісні інновації, коли змін зазнають послуги та продукція;
— технологічні інновації, коли змінюються процеси бібліотечної технології;
— організаційні інновації, коли відбуваються структурні зміни, реорганізуються існуючі відділи або створюються нові;
— соціальні інновації, коли зазнають змін методи управління бібліотечним персоналом, традиції формування колективу та інші соціальні аспекти.
  Враховуючи вимоги сьогодення, бібліотеки намагаються використовувати у своїй діяльності сучасні й різноманітні форми роботи, які, завдяки актуальному змісту, творчому підходу та нетрадиційним назвам, здатні привертати до себе увагу користувачів бібліотек, а також залучати до них нових відвідувачів.
  Матеріал підготовлено на основі аналізування та узагальнення інформації з професійної періодики, бібліотечних сайтів, інших ресурсів Інтернету.

  Айстопер (від англ. eye stopper – дослівно «той, що зупиняє очі») – поняття, яке використовується в рекламній справі. Це комунікативний рекламний і PR-елемент, основне призначення ко­трого – привертання уваги. Сильним айстопером вважають колір, особливо яскравий, оскільки саме колір предмета людське око розрізняє швидше за все. Крім того, використовують різноманітні нестандартні та/або смішні зображення людей, тварин тощо. У бібліотечній практиці айстопери – це об’єкти (живі й неживі), що привертають увагу користувачів. їх, зокрема, використовують при оформленні книжкових виставок.

  Бібліобар – форма заходу, під час якого у вигляді «частування» пропонуються різноманітні книги та/або періодичні видання. Користувачі можуть підійти до «барної стійки» і вибрати те, що їм до вподоби. Інколи відвідувачам, крім книжкового «частування», пропонують каву, чай, солодощі, фрукти.

  Бібліокешинг (від англ. cache - схованка) – гра, суть якої полягає в пошуку книжкових скарбів, що можуть бути заховані як у приміщенні бібліотеки, так і поза її межами. Користувачі бібліотеки, котрі виконують роль шукачів скарбів (можливе формування кількох груп, що змагаються між собою), використовуючи підказки (наприклад, записки) або/та відповідаючи на запитання чи виконуючи певні завдання, знаходять схованку за схованкою і, зрештою, дістаються до головного скарбу.

  Бібліомікс (від англ. mix - змішувати) – тематичний бібліографічний огляд, до якого включають різноманітні бібліотечні документи: книги, періодичні видання, відео-, кіно-, фоно-, фотодокументи, електронні видання, плакати, посилання на інформаційні ресурси тощо.

  Бібліопікнік – акція, що найчастіше проводиться на свіжому повітрі в рамках літніх читань. Користувачам пропонують різноманітні книжкові «частування» з цікавими назвами (бутерброд «Книжковий», «Шашлик-Всезнайко», Арт-десерт тощо). Іноді бібліотечний пікнік організовують і в приміщенні бібліотеки, потурбувавшись про створення відповідної атмосфери.

  Бібліотечний десант – виїзна акція, котру організовують один чи кілька відділів бібліотеки для різних аудиторій, у різних закладах та установах (дитсадки, школи, парки та ін.). Мета – якомога більше розповісти про можливості бібліотеки, розкрити багатство її фонду, привабити нових користувачів.

  Бібліотечний non-stop (від англ. non-stop - безперервний, безупинний) – формат проведення масового заходу, який триває 10-12 годин або впродовж усього дня чи навіть кількох днів), про що зазначається в його програмі. Захід може бути приурочено до якогось свята, проводитись у рамках Дня відкритих дверей тощо. При цьому бібліотека перетворюється на майданчик для відкритого інтерактивного спілкування з цікавими людьми (письменниками, видавцями, творчими молодіжними колективами та ін.).

  Бібліофреш (від англ. fresh - свіжий) - бібліо­графічний огляд книжкових новинок.

  Бібліошоу – розважальний бібліотечний захід постановочного характеру, що, як правило, проводиться перед публікою (реальними та/або потенційними користувачами бібліотеки) і розрахований на гучний зовнішній ефект.

  Буккросинг (від англ. book – книга, crossing – рух) – рух книголюбів, що діють за принципом «прочитав - пе­редай іншому». Вони цілеспрямовано залишають у спеціальних шафках (на поличках і т. ін.) в людних місцях (книгарні, кафе, вокзали, парки) прочитані книги, щоб інші могли їх почитати. Рух має свої правила. За таким обміном можна простежити в Інтернеті. Головна ідея – «відпустити» книжку в мандрівку світом (звільнити її), таким чином перетворюючи світ на відкриту бібліотеку. Буккросинг зародився в Америці, 21 квітня 2014 р. вперше відзначено Міжнародний день буккросингу.

  Буктрейлер (від англ. booktrailer; book — книга, trailer - тягач, причіп) - це короткий відеоролик (тривалістю до 3 хв.) за мотивами книги, що є су­часною формою реклами книги, засобом її просування, заохочення до читання. Основне його завдання - яскраво та образно розповісти про книгу, зацікавити, заінтригувати читача. Такі бібліотечні відеоролики знімаються як про сучасні книги, так і про ті, що стали літературною класикою.

  Мотиватор (мотива­ційний постер) – вид наочної агітації, призначенням якого є створення відповідного на­строю. Це поєднання зображення та тексту, що стимулює до дії, надихає на роботу над собою, на певні позитивні зміни у ставленні до світу та самого себе, змушує за­думатися над важливими проблемами та поглянути на звичні речі з незвичного боку. Мотиватори вико­ристовуються в бібліоте­ках, щоб надихати на чи­тання, стимулювати до відвідування бібліотеч­них установ.

  Виставка-інсталяція – виставка, яка представляє собою  просторову композицію, створену з різноманітних елементів – побутових предметів, промислових виробів та матеріалів, природних об’єктів, фрагментів текстової й  візуальної інформації.

  Квест (від англ. quest - пошук, пошук пригод) - інтелектуально-динамічна гра, що поєднує спортивне орієнтування, розв’язування інтелекту­альних завдань тощо. Основою гри зазвичай є по­слідовне виконання заздалегідь підготовлених за­вдань командами або окремими гравцями. Гра має тему, мету, певний алгоритм, якого потрібно дотри­муватися. Наприклад, учасник, який виконав перше завдання, в результаті отримує підказку для виконання другого і т. д.

  Бібліоквест – може передбачати: відгадування загадок з історії бібліотеки, міста (села), літе­ратурних загадок, пошук цитат у книгах, пошук на полицях зазначених книг та багато інших цікавих завдань. Вужче поняття – літературний квест (лі­тературне квест-орієнтування). Це один із варі­антів названої гри-пошуку, маршрут якої пов’я­заний зазвичай із сюжетом і героями тих чи інших літературних творів. Тобто бібліоквест, літера­турний квест – це активні форми соціокультурної роботи, в яких закладено модель розвитку навичок інформаційної діяльності, а також формування по­зитивного емоційного ставлення до бібліотеки та процесу читання. Розрізняють традиційний квест та веб-квест.

  Флешбук – книжковий флешмоб в Інтернеті. Це може бути розміщення фрагментів текстів ви­дань у соціальних мережах, створення там само уривків з улюблених книг, ознайомлення з ними друзів і передплатників сторінки з наведен­ням цитат, ілюстрацій, особистих думок та іншої ін­формації.

  Флешмоб (також флеш-моб, флеш моб; від англ. flash mob; flash — спалах, mob - натовп) – заздалегідь спланована масова акція, зазвичай ор­ганізована через Інтернет або за допомогою інших сучасних засобів комунікації, під час якої велика кількість людей оперативно збирається в громад­ському місці, протягом декількох хвилин виконує узгоджені дії і потім швидко розходиться.
 
  Бібліотечний флешмоб (також книжковий флешмоб, лібмоб) найчастіше має на меті інформу­вання населення про роль сучасної бібліотеки в суспільстві, про нові можливості, котрі відтепер надають модернізовані бібліотеки; заохочення до читання; привернення уваги до неповторності книги як носія інформації. 
Матеріал підготовлено на основі аналізування та узагальнення інформації з професійної періодики, бібліотечних сайтів, інших ресурсів Інтернету.

 Book Slam - своєрідне книжкове змагання (від англ. Book – книга, Slam - виштовхування, витіснення). В бібліотечному контексті Book Slam- змагання на кращу рекламну кампанію по просуванню обраної книги, можливо з елементами музичної театралізації. Учасники діляться на кілька команд, кожна з яких повинна найкращим чином розрекламувати книгу. Доповідачі або бук-слемери в цікавій формі, лише за 3 хвилини повинні представити слухачам вибрану книгу таким чином, щоб саме його книга привернула увагу і набрала найбільшу кількість балів.
 Банер – вид рекламного носія в мережі Інтернет, зображення, як правило, рекламного змісту, при натисканні на яке відкривається вебсторінка з більш докладним описом рекламованої акції, товару або послуги. Стандартними розмірами банерів вважаються 468х60, 100х100, 420х200, 234х60. Банери бувають статичними (gif або jpeg картинки) і динамічними (flash-банери). 

Бібліоме́трія — використання математичних та статистичних методів вивчення потоків наукових документів (книг, періодичних видань, та ін.) з метою виявлення тенденцій розвитку предметних галузей, особливостей авторства і взаємного впливу публікацій. Бібліометрія зародилася в 60-і роки; пов'язана вона з кількісним аналізом документальних потоків. Термін «бібліометрія» ввів в 1969 році англійський вчений Алан Прічард. Вся бібліометрія побудована на аналізі даних про публікації — бібліографічних даних. Об'єктами вивчення при бібліометричному аналізі науки є публікації, згруповані за різними ознаками: авторами, журналами, тематичними рубриками, країнами та ін.

 Бібліотерапія – використання спеціально підібраних книг в якості допоміжного лікувального засобу в медицині і психології; лікувальний вплив на психіку хворої людини за допомогою книги; перспективний напрям діяльності бібліотек, що займаються вивченням впливу спеціально підібраної літератури на стан здоров’я хворої людини. 

Бібліотечний вебсервер – це самостійний сервер (комп’ютер), який повністю розрахований тільки під бібліотеку та її електронні ресурси (послуги та продукти).

Бібліотечний вебсайт – „місце” (переклад з англ. мови слова „site”), тобто місце для електронної бібліотеки, представленої в Інтернеті на якомусь загальному сервері (установи, організації тощо), з ресурсами чи без них.

Бібліотечна вебсторінка – означає сторінку або рубрику бібліотечного веб-серверу або вебсайту.

Бібліотечний маркетинг – загальна концепція управління бібліотекою, за якої вся її діяльність спрямована на послідовне задоволення існуючих і майбутніх запитів, потреб і очікувань користувачів і, тим самим, на реалізацію функцій і завдань бібліотеки.

Бібліотечний мерчандайзинг – система заходів, спрямована на те, щоб полегшити читачам вибір книг, і включає зовнішній вигляд (вивіска, вітрини), планування, зонування приміщення всередині, розташування книг на полицях (виставки).
Букблог/буктуб (від англ. вook – книга, tube – канал) – персональний літературний онлайн-відеоканал. По суті – це відеоогляди книг. Відеоогляди можуть бути індивідуальними (ведучий – одна людина), або колективними (кілька людей). Ведучих таких букблогів чи буктубів називають буктуберами.

Вебінар - це «віртуальний» семінар, організований за допомогою Інтернет-технологій в режимі реального часу.Вебінару властива головна ознака семінару - інтерактивність. Інакше кажучи, ви робите доповідь, слухачі задають питання, а ви відповідаєте на них.
Гаджет (gadget) - з англійської перекладається, як "портативне технічне пристосування, що володіє функціональністю в певній галузі". Схоже за поняттям з гаджетом визначення "Гізмо". Різниця між ними в тому, що у гаджета немає рухомих частин, а у Гізмо - є. Наприклад, наручні механічні годинники - це Гізмо, а електронні - гаджет. Цифрові фотоапарати, калькулятори, мобільні телефони, GPS-навігатори, MP3-плеєри, флешки - це найбільш звичні для нас гаджети.
Грант (англ.- дарунок, пожертва) – одноразова цільова виплата фізичним і юридичним особам грошової суми або дарування обладнання, приміщення від громадян чи юридичних осіб (фондів, організацій, державних установ) в т.ч. і іноземних для реалізації певних проектів в галузі науки, медицини, освіти, культури і т.п.

Дезлексія – неможливість сприйняття друкованого тексту.

Імідж бібліотеки – система стійких, соціально значущих уявлень населення про бібліотеку. Рекламні методи направлені на формування позитивного іміджу, тобто сприятливого сприйняття її діяльності.

Коворкінг (від англ. Co working - спільна робота), це модна схема організації робочого процесу, при якій в одному робочому просторі відбуваються різні, не завжди схожі види діяльності. Коворкінгом також називається і саме приміщення (офіс, кафе, бібліотека і т. п.), де відбувається подібна работа.

Лонгрид (від англ. long – довгий, read – читати) – довге читання, сучасний жанр у журналістиці, принципово новий спосіб подачі тексту в Інтернеті. Лонгрид – це не суцільний масив тексту, а цілий комплекс, що складається з тексту, розбавленого відеороликами, інфографікою, презентацією, фоновою музикою, ілюстраціями (в тому числі інтерактивними), зсилками, цитатами тощо. В такому матеріалі важлива цілісність його сприйняття, гармонійне поєднання всіх його елементів, яке дозволяє читачеві повністю «зануритись» в читання. Другою відмінністю лонгридів є подача матеріалу з незвичної точки зору, абож глибоке опрацювання питання, аналіз.

Медіа-центр (від англ. media – посередник, носій, засіб) – це новий структурний підрозділ бібліотеки, в якому зосереджено зібрання документів на різних носіях інформації (книги, періодика, аудіо і відео касети, CD та DVD, ресурси Інтернету) з відповідною технічною базою, формами роботи з користувачами.

Медіатека – це колекція нових сучасних носіїв інформації, організований доступ до світових інформаційних ресурсів Інтернет, комфортне середовище, що сприяє розвитку самопізнання та допитливості.

Моніторинг – система збору інформації, що здійснюється на основі стандартного набору показників з допомогою стандартних процедур, і оцінку ситуацій та об’єктів також у стандартній формі.

Бібліотечний моніторинг – дозволяє безперервно вести спостереження за фактичним станом справ у бібліотечній сфері з метою своєчасного виявлення і систематичного аналізу змін, що відбуваються в ній, попередження негативних тенденцій.

Нетикет (неологізм, є злиттям слів "мережа"(англ. net) і "етикет") - правила поведінки, спілкування в Мережі, традиції і культура Інтернет-співтовариства, яких дотримується більшість.

Фандрейзинг – система заходів з отримання грошової допомоги бібліотекам для впровадження в життя соціально значущих проектів та суспільно-корисних починань. Основні форми фандрейзингу: гранти, благодійництво, співробітництво з органами державної влади, підприємствами та фірмами.

Запит - слово або словосполучення, яке вводить користувач в пошуковій системі для отримання необхідної інформації. У відповідь система видає список сайтів, відсортованих по релевантності даному запиту.

Контент - зміст (інформаційне наповнення) сайту: текстова інформація, графічні матеріали, мультимедійні файли і ін. При розробці сайту завжди слід пям'ятати, що користувач в першу чергу шукає цікавий контент - потрібну йому інформацію, а вже потім оцінює дизайн і інші елементи сайту. Тому найнеобхідніша і важлива інформація повинна бути легко доступна з будь-якої сторінки сайту. Особливу роль в цьому значенні грає контент головної сторінки сайту. Оскільки користувач одночасно проглядає відразу декілька сайтів, у нього немає часу на детальний аналіз і перше враження народжується саме від проглядання головної сторінки. Тому на ній варто розмістити максимум інформації, яка може зацікавити користувача і примусити його затриматися на сайті. Не варто також нехтувати регулярним оновленням контента - наприклад, вести стрічку новин, інформаційну розсилку, проводити опити, конкурси. Це сприяє формуванню постійної аудиторії ресурсу.

Скріншот, від англ. «Screenshot» (screen - екран, зображення на екрані, кадр, вміст екрану; shot - знімок миттєвого стану) - знімок вмісту екрана монітора.Скріншоти дозволяють наочно проілюструвати роботу якої-небудь програми, розкрити послідовність дій, наприклад, при установці апаратного або програмного забезпечення.Скріншоти іноді просять надсилати у разі будь-яких збоїв виробники програмного забезпечення.Скріншотами часто ілюструють свої статті та книги автори (причому, як в цифровому вигляді, так і в «паперовому»).

Спам - масова розсилка електронних листів в основному рекламного характеру без дозволу з боку адресатів. Розсилка спама заборонена умовами договору більшості провайдерів і при порушенні сайт, з якого розсилався спам, як правило, відключається. Спам необхідно відрізняти від розсилок (direct-mail), які є законним методом розповсюдження інформації серед користувачів.

Стейкхолдери (від англ. Stakeholders) - зацікавлені сторони, зацікавлені особи, причетні сторони — фізичні та юридичні особи, які мають легітимний інтерес у діяльності організації. Стейкхолдери промоції дитячого читання – літературні критики, працівники бібліотек, педагоги, науковці, автори, видавці, а також активні молоді батьки, навіть школярі.

Тег - окрема команда на мовах гіпертекстової розмітки. Теги заголовків - заголовки, присутні усередині тексту сторінки і вказані в HTML-коді в тегах . Слова і фрази, розміщені усередині цих тегов визначатимуться пошуковим роботом як володіючі великим значенням по відношенню до основного тексту сторінки і, швидше за все, використовуватимуться при визначенні її змісту. 

Фанфік (також фенфік; від англ. Fan «шанувальник» і fiction «художня література») - жанр масової літератури, створюваної за мотивами художнього твору його шанувальниками, зазвичай на некомерційній основі (для читання іншими шанувальниками). Фанфік грунтується на якомусь оригінальному творі (як правило, літературному або кінематографічному) і використовує його ідеї сюжету і / або персонажів. Фанфік може представляти собою продовження, передісторію, пародію, «альтернативний всесвіт», кросовер («переплетення» кількох творів) і так далі. Фанфік - різновид творчості шанувальників популярних творів мистецтва, так званого фан-арту в широкому сенсі цього слова.

Фікрайтер - (Fiction - худ. література; і Writer - письменник) - автор-якогось фанфіку, що створює продовження популярних художніх творів. Також іноді фікрайтерів називають фанфікерами (від слова фанфіки).

Хештег або гештеґ – це ключове слово або фраза, перед якими ставиться символ # і які використовуються в публікаціях у соціальних мережах: Twitter, Instagram, Pinterest, Google+, YouTube, або Facebook. У результаті ваш пост спрацьовує як посилання і стає доступний людям з такими ж інтересами.Слова в хештегах ставляться, зазвичай, без пробілів, для їх відокремлення використовуються символи нижнього підкреслення «_». 




Немає коментарів:

Дописати коментар

Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.

Національний тиждень читання

          З 13 по 19 грудня 2021 р. в Україні вперше відбудеться Національний тиждень читання. Це буде особливий час, коли читачі, письменни...